Штефане, Штефане, покинь свою жінку, а я чоловіка

1. – Штефане, Штефане, покинь свою жінку, а я чоловіка
   Та й підемо на Вкраїну доживати віка.

2. – Боюсь, Катерино, шоб нас не злапали,
   Шоби наші білі ручки назад не зв'язали.

3. – Не бійся, Штефане, не бійся нічого,
   Чоловіка нема дома, воре плугом в поли.

4. Та й воре він, воре, загін загоняє,
   Сиві воли запрягає, додому манджає.

5. Приїхав додому та війшов до хати:
   – Діти ж мої ріднесенькі, та й де ж ваша мати?

6. – Тату, наша мати йшла в ліс по калину
   Та й казала: "Діти мої, я вже вас покину".

7. – Подивітси, тату, чи є гроші в скрини –
   Ані грошей, ані шмаття, ані ґосподині.

Поділитись сторінкою: