| |
Я є хворий, та що за хвороба,
Коли нас двоє і ми з ним говорим?
Він сидить переді мною,
Щось з моєю головою?..
Він про мене геть усе знає,
Каже, що його я уява,
Каже, що я є нереальним,
Я - лиш марення його.
Та я справжній і матеріальний -
Як довести, як показати,
Як втекти від себе самого?
Дайте тіло, я піду!
Близнюки ідуть собі містом,
Хоч у мами один лише син,
Їх всі бачать і всі їх сприймають,
Я є хворий, але чим?..
Приспів:
Близнюки є мабуть хворі,
В них є копія своя.
Треба підшукати ліки,
Щоб лишитись тільки сам.
Хтось хворіє вже дорослим
І з одного стає два.
Всі дивуються навколо,
Звідки взявся другий "Я"?
Я є хворий, та що за хвороба,
Я говорю із самим собою,
Він сидить, он, переді мною,
Жива копія моя.
Він подумав, що він збожеволів
І пішов зі мною в лікарню,
"Близнюки", – сказав до нас лікар –
"По одному, прошу вас".
Приспів.
Нас є двоє на те саме ім'я,
Та сама мама, та сама дівчина,
Однаковий смак і однакові думки,
Два рази той самий я.
Він не вірить, від мене втікає,
Мене хоче вбити, мене він боїться,
Він мені каже: "Тебе ж не існує,
Все життя я був один".
Приспів. (2) Поділитись сторінкою: 
| |
