Озвіться!

Відходять за обрії Друзі,
Не можна змиритися звісно.
Відходять в туманах ілюзій,
Для нас залишаючи пісню.
Куди Ви, куди Ви так рано?
Ще серце горіло в роботі,
Відходять близькі і жаданні,
Щоб ми залишились самотні.

Приспів:
Озвіться!
Озвіться з того небокраю,
Де янголів світлий Едем!
Пробачте нам, Друзі,
Що вас вже не має,
А ми ще на світі живем.
І роси спадають,
Йдуть дощики хлібні
Й задума ляга до чола.
Господь Вас забрав,
Бо Ви небу потрібні,
Щоб там наша пісня жила!

Божественно вміли співати,
Від оплесків зали гриміли.
Не хочеться згадувать дати,
Як змовкнули Ви, заніміли.
В попсовій пустій завірюсі
Ваш голос, як чисте джерельце.
Відходять за обрії Друзі,
Щоб вічно лишитися в серці.

Приспів. (2)

Щоб там наша пісня жила...

Поділитись сторінкою: