Хмара

Десь там за далекими горами,
Де біснується вітер пустелі,
В інших містах між чужими народами
Ти живеш, наче квітка на скелі,
Ти ковтаєш вустами лілейними
Неба південного дивні примари,
Прагнеш хоч раз дотягнутись до мене
Та все даремно, для тебе я - хмара.

В дорогу з єдинорогами,
Що знають маршрути до завітної мрії,
Ти вирушаєш і з першими кроками
Ти ближче до цілі, вона тебе гріє,
Але згодом муки пекельні
І кожен новий крок немов божа кара,
Ти знов на початку, ти - квітка на скелі,
Я лечу над тобою, я - хмара.

Поділитись сторінкою: