Холодні стіни

Холодні стіни навколо мене
І по них біжить вода,
Вони стають все ближче
І заганяють мене в кут.
Я тут сиджу сама...
Холод по босих ногах
Добирається аж до мого горла,
Він його стискає,
Мене пожирає...
Я не знаю, чомусь стеля
Опустилася так низько,
Це, мабуть,
Впала моя впевненість в собі...
Колись і ти, здавалося,
Був так близько,
А тепер, де є ти?

Приспів:
Що  стискає мій мозок?! |
Як страшно мені?!       |
Біль здушує горло!      |
Залиште мене в спокої!  | (2)

Темрява з'їла мою тінь,
І тепер я повністю одна.
Комахи збігаються звідусіль
До мене - тепер я їхня королева.
Мені сидіти тут огидно
Та я не бачу дверей, щоб вийти.
Немає тут ніякого світла,
Крім моєї білої сукні
Та вона вже забруднилася
Від пилу та павутини.
Я боюся встати, бо падають стіни...

Приспів.

Ти мені свою нудьгу лишив,
Я не повернусь у світ більше,
Не відчуваю і не бачу -
Ну, коли все це мине?
Крик почую і заплачу,
Бо цей крик "ехо" моє.
Заберіть мене хто-небудь звідси!
Я не можу бути сама!
Не відчуваю і не бачу!
Ну, коли все це мине?!
Крик почую і заплачу,
Бо цей крик "ехо" моє.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: