Мандрівний скрипаль

Затихла пісня і погасла свічка
На півдороги зупинився час,
Зів'яла квітка, журиться смерічка
Та пісня буде завжди поміж нас.
Чому так часто рвуться струни пісні?
Чому в струни такий короткий вік?
А може струни стали дуже ніжні?
А може в скрипки нещасливий рік?

Заграй скрипалю мандрівний
Заграй сумної, бо вже час,
Візьми смичок свій чарівний
Заграй скрипалю ще хоч раз.

Минає час, а скрипка не старіє,
Втомилися лиш руки скрипаля
Не в'яне рута, квітне розмарія
І плаче скрипка гірко віддаля.
Погасла свічка в темряві глибокій,
Скрипаль і скрипка стрілися на мить,
І біла птаха на горі високій
Мов знака чорна полум'ям горить.

Поділитись сторінкою: