Щороку - то весна, то осінь

Була б з тобою любий день при дні,
Голубила б твої солодкі сни,
Але моє весілля на весні,
Твоє весілля пізно восени.
Ми стоїмо на різних берегах:
Твій - у вогні, а мій - у ярих квітах.
Як дні, по хвилі хвиля пробіга,
А поміж нами вічний острів літа.

Приспів:
Бо щороку, милий, - то весна, то осінь,
Їх чомусь так важко обійти.
Тож, давай у літа зустрічі попросим,
Хай нас повінчає серпнем золотим.

Ти з осені підеш навстріч мені,
А я навстріч тобі піду з весни.
Дарма моє весілля навесні,
Дарма твоє весілля восени.
Понад високі крони яворів,
Мов два перстені у вечірню пору
Покотяться на землю дві зорі
По золотому схилі небозводу.

Приспів.

Ти з осені підеш навстріч мені,
А я навстріч тобі піду з весни.
Ти з осені підеш навстріч мені,
А я навстріч тобі піду з весни...

Поділитись сторінкою: