Лоза

На губах моїх сльоза,
Наче кришталева,
Слід лишила свій лоза -
Горда королева
І поранена душа
Прокричала з болем:
"Назавжди не залишай,
Непокірна доле".

Приспів:
Понад яром, понад ставом -
Там росте лоза,
Наче королева, станом
Молода краса.
А, як по душі стьобнула -
На губах сльоза,
Тільки долю не вернула
Молода лоза.

Понесли вітри зневір
Долю в край далекий
І лишився я з тих пір,
Мов сумний лелека,
І скотилася сльоза,
На губах спинилась,
А кривавий слід лоза
У душі лишила.

Приспів.

Лоза...

Приспів.

Поділитись сторінкою: