Комбриг Котовський

Сотні шабель блищать
На жовтневім сонці,
І, мов сонце, одна лисина сія.
Її власник - геройський
Комбриг Котовський -
На сторінках історії це ім'я.
Стали всі навкруги: і маленькі діти,
Уркагани одеські і Фрунзе знав:
Більше всього в житті |
Ніде правди діти -    |
Свою голову лису      |
Комбриг кохав.        | (2)

Приспів:
У кривавім бою
Йогo лисина блищить.
Не царів і панів -
За Котовським підем в бій.
Краще в світі цілім |
Його лисини нема,   |
Наша армія вся собі |
Хоче таку мать.     | (2)

Таку мать... о-о...
Ого-го-го-го-го-го...
Таку мать... о-о...
Ого-го-го-го-го-го...

Зосталися позаду
Роки геройські
І в могилі холодній
Комбриг спочив.
Та голитись ми будем, |
Як вчив Котовський,   |
І любити жінок так,   |
Як він любив.         | (2)

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: