Та нема гірш нікому

Та нема гірш нікому,
Як тій сиротині:
Ніхто не пригорне |
При лихій годині! | (2)

Та не пригорне батько,
Не пригорне мати,
Тільки той пригорне, |
Що думає взяти.      | (2)

Та налетіли гуси
З далекого краю,
Замутили воду     |
В тихому Дунаю.   | (2)

Та бодай сірі гуси
З пір'ячком пропали,
Що нас розлучили, |
Як голубів пару!  | (2)

Як ми кохалися,
Як зерно в горісі, -
Тепер розійшлися, |
Як туман по лісі! | (2)

Як ми кохалися,
Як голубів пара, -
Тепер розійшлися, |
Як чорная хмара!  | (2)

Поділитись сторінкою: