Ой у полі криниченька

Ой у полі криниченька,
Там чорнявий козаченько
Свого коня напуває,        |
Та й на мене поглядає.     | (2)

[Подив ди], козаче,  очі,
Бо насняться серед ночі,
Вип'єш воду із відерця,    |
Та й залишиш своє серце.   | (2)

Ти дівчино чорноброва,
До душі твоя розмова,
Серце моє ти пізнаєш,      |
Якщо вірно покохаєш.       | (2)

Я би рада покохати,
Тільки де ж такого взяти,
Щоб до мене серцем линув   |
І кохав одну єдину.        | (2)

Ой у полі криниченька,
Там чорнявий козаченько
Свого коня напуває,        |
Та й на мене поглядає.     | (3)

Поділитись сторінкою: