| |
Сонце знов впало за край,
Поцілунки замінили слова,
Я хотів сказати, що ти права,
Та знай:
Приспів:
Забувай мене,
Врятуй моє життя!
Тремтівши руки,
Пишуть про це знову:
Ти і я -
Це зовсім не про нас.
Кричу, бо серце
Кличе йти додому...
Мої дії переможуть слова!
Не обіймай його,
Як обіймав тебе я...
Все наше кохання
Склеїли ми зі скла!..
Це наступний крок,
Тепер ти посміхаєшся,
Червоні ліхтарі,
Вони, наче знущаються,
Тиснути міцно в пол,
У грудях все стискається,
Та на думках одні слова:
Приспів.
Забувай мене!.. | (3)
Мої дії переможуть слова!
Не обіймай його,
Як обіймав тебе я...
Все наше кохання
Склеїли ми зі скла!..
Приспів.
Забувай мене!.. | (3) Поділитись сторінкою: 
| |
