|
Я йду!
Не наклич на нас біду!
Бачу давній сон: в ньому давня ти,
Манеш, кличеш, звеш — я не можу йти...
Танеш в далині, тонеш уві сні,
Хоч би блиск очей залиши мені!..
Як тебе знайти? Де тебе шукать?
Я не можу йти, змушений чекать.
Але в наших снах я тебе знайду,
Ти наснись мені, я до тебе
Йду! Я йду!
Не наклич на нас біду!
Зачекай мене, я йду!
Я йду! Я йду!
Я у сні чи на яву
Все одно тебе знайду!
Я йду!
Все життя було, як старий вокзал,
Як пустельна ніч, як банкетний зал.
Поміж друзів сам і без друзів сам,
І життя моє — тихий балаган!..
Все було не те, все було не так,
Без ганебних втеч, без гучних атак!
Бачу давній сон, тебе давню ту,
Манеш, кличеш, звеш — і уже я
Йду! Я йду!
Не наклич на нас біду!
Зачекай мене, я йду!
Я йду! Я йду!
Я у сні чи на яву
Все одно тебе знайду!
Я йду! Я йду!
Не наклич на нас біду!
Зачекай мене, я йду!
Я йду! Я йду!
Я у сні чи на яву
Все одно тебе знайду!
Йду! Я йду!
Речитатив:
Я йду лиш до тебе крізь сотні
Печальних і різних думок.
Не знаю, чи ранок, чи ніч,
Але знаю чого варта любов!
І крізь сотні зигзагів,
Які збудувало наше життя,
Я йду, бо я знаю,
Шлях підкаже серцебиття!
Я йду! Я йду!
Не наклич на нас біду!
Зачекай мене, я йду!
Я йду! Я йду!
Я у сні чи на яву
Все одно тебе знайду!
Йду! Я йду! Поділитись сторінкою:
| |