Бойові коні

Ледь світиться сонце в диму і пилу,
І топчуть копита в степах ковилу.
Змінивши сумирних на буйних своїх,
Ми гонимо знову коней бойових.

Хай Бог збереже нас! Хай вам пощастить!
Вперед, норовисті, скоріше летіть!
Тут тих, хто спинився, з'їдають вогні,
Тут з бою виходять, хто був на коні!

В часи лихоліття, смертельних навал,
Вирішують долю боєць і метал.
Чужої кінноти завершує біг,
Хто коней сміливо сідлає своїх.

Стрілою промчаться гривасті в боях,
І знову на мирний нас вивезуть шлях.
Затихнуть булати і стукіт підков,
І дощ змиє в полі запечену кров.

Загояться рани на них від меча,
І боязко гляне маленьке дівча
На шрами порубаних в битвах лихих,
Сміливих і буйних, коней бойових.

Поділитись сторінкою: