| |
Десь далеко, далеко,
Далеко журавлі полетіли
За луги, за ліси,
За поля, де нема заметілі.
А летіть журавлям, |
А летіть журавлям нема сили, |
І спочити вони |
На галявину в лісі присіли... | (2)
А на ранок знялись
І на південь усі полетіли,
Лиш один залишивсь,
Бо його вже покинули сили...
Він кричав їм услід: |
Поможіть, я благаю вас, братці, |
Бо не маю я сил |
У повітря за вами піднятися!.. | (2)
І спустились вони
З допомогою бідному брату,
Хоч і знали про те,
Що цей шлях буде важко здолати...
У небеса піднялась |
Журавлів білокрилая зграя, |
Вони брата з собою |
Несли до південного краю... | (2)
Так і в нашім житті - хтось
Відбивсь від крилатої зграї,
Хоч і знає про дружбу,
Й причин для того немає.
Ну, а доля тоді починає |
Із тебе сміятись, |
Друзі всі обійдуть, |
І ніхто не поможе піднятись... | (2)
Подивімось навкруг -
Скільки в мирі поранених братів,
Що забули Христа,
Опинились в обіймах прокляття...
Допоможемо ж їм, |
Поруч із ними у бідах пройдемо, |
Ісусу Христу ми молитву |
За них вознесемо!.. | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
