| |
А що мені лишилось, як розтанути,
Або здійнятись димом до небес,
Відзначити тебе у своїй пам'яті,
І розлетітись світом без адрес.
А що мені точити гострі ці кути,
Чи потонути в морі кораблем,
Лежати б мені в тому морі там, де ти,
Аби з тобою, де нема проблем...
У далекій давнині не було ніде війни...
Приспів:
Якщо десь і є море сліз,
То це наше море.
Несе води наша ріка,
Несе тільки біль і горе...
З тобою я завжди і скрізь,
Тримай, моя мила, руку!
Бо наша доля така -
Перемогти розлуку.
А що мені лишилось, як заплакати,
Або печаль ковтати на суху,
Аби мені було тебе не втратити,
Аби про то позбутися страху.
Я зможу як завгодно тобі бути тим,
Кого ти хочеш бачити у снах,
Лиш очі виїдає цей заклятий дим,
Лиш втративший свій голос дивний птах!
Приспів.
І лежати у долині тільки десь у далині, |
У далекій, у далекій, у далекій давнині, |
І сидіти, і мовчати, дихати у небокрай, |
Малювати, малювати, малювати собі рай!.. | (2)
Рай!.. Рай!.. Рай!..
А що мені ці лайки, скріни, запити,
Аби в обійми до тебе потрапити!.. Поділитись сторінкою: 
| |
