Сольфеджіо

Ми сьогодні рано встали.
Мама на роботі.
Напилась я чаю з медом,
Молоко пив котя.
Сіла я до піаніно,
Мурчик сидить поруч.
Я відкрила партитуру,
Мурчик сів ліворуч.
Ля-ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,
Няв-нвя-няв!

Почала співати я
До, ре, мі, фа, соль, ля.
Котик рота роззявляє,
Він за мною вторить.
Я сольфеджіо співала,
Заморилась дуже.
А мій Мурчик нявкотів,
Йому все байдуже.
Ля-ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,
Няв-нвя-няв!

В мене пальчики поклякли,
Грати вже не можу.
Рота кіт не закриває,
Заведений, схоже.
Встала я з-за піаніно,
Їсти я зібралась.
— Ти що, більше не зіграєш?
Кошеня злякалось.
Ля-ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,
Няв-нвя-няв!

Так співали ми удвох,
Поки вже не смеркло,
А на ранок моє горло
Хрипіло нестерпно...

Поділитись сторінкою: