|
Казка виглядала занадто ідеально,
Вся твоя любов була суто гормональна,
Як не крути, в цьому винен один лиш ти.
Скоріше пожалійся своїм нікчемним друзям,
Що не виправдала твоїх тупих ілюзій,
Обговорюйте за пивом, як тобі не пощастило.
Здається, я попереджала, що брехати не можна,
Зроблю, щоб максимально було тобі тривожно.
Приспів:
Я поб'ю увесь твій посуд, я порву всі твої шмотки,
І на дзеркалі залишу повідомлення коротке,
Передам твоїй коханій, щоб свій час не витрачала.
Скільки б я тобі не мстилась, мені буде мало!
Цілими днями лазиш в телеграмі, граєш у "Доту",
Мене ревнуєш до чого завгодно, навіть до роботи.
На хіба я страждаю? Сорі, за ким я плачу?
Те, що ти зник з мого життя, — то неймовірна удача!
!Нема за що вибачатись! — твоя улюблена фраза.
Шкода, не викинуть спогади, де ми ще були разом.
Що ж, містер Жалюгідність, підеш тепер мучити іншу.
Не уявляла, що без тебе я настільки щасливіша!
Приспів.
Мало! Мало! Мені буде мало! Мені буде мало! |
Скільки б я тобі не мстилася, мені буде мало! | (6) Поділитись сторінкою:
| |