| |
Ми забудемо всіх...
Ми забудем, якщо не запишемо,
Хто за руку тримав
І собою весь час закривав.
Забування – це гріх, |
Це папір, попроїдений мишами, |
Що потворить обличчя |
І посмішки тих, що нема... | (2)
І не втримати нам
В голові всіх обіймів і дотиків,
Як би нам не кортіло,
Стирачка вже човга папір...
Як із неба напалм,
Що випалює все, навіть котиків. |
А хто каже, що пам'ять жива, |
То брехня! Ти не вір. | (2)
Знаю я, знаєш ти, |
Всі підем в засвіти!.. |
Знаєш ти, знаю я, |
Всіх накриє земля!.. | (2)
Ми зітремо усе,
Ніби файли на битому віндовсі.
Все злетить в один клік,
Так, неначе його й не було.
Запиши, занотуй, |
Замалюй всі ці плюси і мінуси, |
Доки пам'ять тримає, |
Допоки ще чуєш тепло... | (2)
Ми забудемо всіх... |
Ми забудем, |
Якщо не запишемо... | (4) Поділитись сторінкою: 
| |
