Порцелянові Очі

Так трагічно вродлива,
Як відверто ти пишеш вночі.
Так самотньо убила колір
Троянди, що дише в мені...
Спинись, я благаю, спинись!
Подивись, що ти зробила?..
Хіба це любов?..

Приспів:
Порцелянові очі хочуть
Розбитися в такт, чи як...
Так невидимо звуки,
Боже, які в тебе руки!..
Ти губами-чорнилом
Так солодко вбила
Слово любов!.. | (6)

Все це дуже конкретно,
Що шептала ти мені на спині,
Очі кажуть, що чемно
В'язницю з душею тримати в мені.
Спинись, я благаю, спинись!
Подивись, що ти зробила?..
Хіба це любов?..

Приспів.

Спинись!..
Я благаю, спинись!..
Подивись, що ти зробила?..
Хіба це любов?..

Поділитись сторінкою: