| |
Є відчуття, що я не спав
Ціле життя, поки чекав
Твого дзвінка...
Є відчуття, що я не віддам,
Ніяк не віддам нікому,
Крім тебе свої почуття...
І хай далекі дороги,
Постійні дощі,
Вдихай на повні груди
Мої вірші!..
Я ту зірку, що падала з неба,
Для тебе наздогнав!
Якщо бачиш квітка росте, знай,
Для нас вона!
Я ту зірку, що падала з неба,
Для тебе наздогнав!
Говори, що кохаєш, навіть,
Коли ти заспана!
Є відчуття, що моя душа
Загубила ключі,
І нотами більш не граємо ми...
Я гадала, що учора ми,
Як земля і небо,
Роздягнули душі,
Бо потягнуло на дно...
Тліло тіло,
Але враз за руки узялись,
І хай далекі дороги,
Постійні дощі,
Вдихай на повні груди
Мої вірші!..
Ти ту зірку, що падала з неба,
Для мене наздогнав!
Якщо бачиш квітка росте, знай,
Для нас вона!
Ти ту зірку, що падала з неба,
Для мене наздогнав!
Говори, що кохаєш, навіть,
Коли я заспана!
Я ту зірку, що падала з неба,
Для мене наздогнав!..
Якщо бачиш квітка росте, знай,
Для нас вона! Поділитись сторінкою: 
| |
