| |
Нам даровано сад і стежок міріади,
Кожен атом - мистецтво, рай
Смарагдових вод, та є ті, хто радіють,
Запускаючи Шахед в дитячу кімнату. -
Просто помилка Бога, недописаний код,
І отримавши тіло, найвеличніше витвір
Для діла, в світі скрипок і скриптів,
Воно тягне радянське весло за півсвіту
Від дому, ще з народження озвіріле спрагло
Живиться кров'ю, просто істинне зло.
Нагороджений чарами, сплітати любов і акорди,
Я пірнаю в цей сюр, коли б міг будувати життя,
Бо якщо не ми, то нас всіх вб'ють
Ці ординські морди. Наш світ знову зламався,
Ми - нові інженери буття!..
Приспів:
За териконами сонце встає, |
Світ дає переконаним взяти своє. |
Вже горить Вавилон, |
А ми в лавах з мечем, |
Бо запеклих вогонь не пече! | (2)
Не пече!.. Вогонь не пече!..
Уран народу тут, де дух міцніше вічних руд,
В містах бруківка і тваринний бруд,
Якщо ти - шлаку пуд, то не збагатять кошти.
Ми стрижні, що світу дають вічнопотужний
Поштовх! Горді і вперті не бояться смерті!
Страшно, якщо знову два береги будуть роздерті,
Вчинки героїв - стерті, діти - колонізовані.
Краще йти в бій в зграї вовків,
А не колоні з "оленів"! Раби знедолені
Пірнають в Тису. Ми виринаємо у лаві, копоті,
Імлі! З підземних шахт невпинно лізуть біси,
Тілами кращих ми зшиваєм тріщину Землі...
Приспів.
За териконами!..
Горить Вавилон, а ми
Під небесними кронами
Стоїмо легіонами!..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
