|
(H7) Em Am H7 Em \H7
Мені давно уже не сорок, мій час екватор перетнув,
Em Am D H7
Невдовзі завітає морок, життя назад не поверну...
C Am D F# | H7
Вже відпочинок мав б бути, але мій поїзд заблукав.
Ем Am H7 Em
Дивлюся, он бігають онуки, дівчаткам коси заплітав.
Am H7 Em Am D G | E7
Мої роки - велика ноша. Ще не старий, як не крути.
Am H7 C Am H7 Em
На голові моїй пороша. Зі снігу. Мені б донести.
(H7) Em Am H7 Em \H7
Перекладаю я каміння із піраміди моїх снів.
Em Am D H7
Для свого рідного коріння кладу історію тих днів.
C Am D F# |H7
Течуть струмки життя, як завжди. Фундамент, стіни, ось фасад.
Em Am H7 Em
Роками я, душу віддавши, радів, садив чарівний сад...
Am H7 Em Am D G | E7
Але життя ніде не зникне. Онуки, діти, друзів світ,
Am H7 C Am H7 Em
І образ мій у них воскресне. І передам я їм привіт!..
(H7) Em Am H7 Em \H7
І не біда, що помиляюсь, я повернусь до вас назад.
Em Am D H7
Я іронічно посміхаюсь, прийду в черговий листопад.
C Am D F#|H7
З ким я живу, хто поряд нині, з ким мене доля опече,
Em Am H7 Em
Я дуже вдячний берегині, що підставля мені плече.
Am H7 Em Am D G | E7
Мої слова не кожний чує. І приміряє на себе.
Am H7 C Am H7 Em
Кожний собі своє життя будує. Хай буде небо голубе... Поділитись сторінкою:
| |