| |
Всім напевне байдуже до нас,
Ми ніби над прірвою на канаті,
Все одно шукаємо баланс,
У пустому чаті дивакуваті,
І бідні, і багаті - це контраст,
Та вони не на одному слайді.
Це дайвінг і ми є на дні, як водолаз,
Але вибратись акули мені стали на заваді...
Не дам згаснути вогню у мені,
Коли буревій і вітер зривав паркани, дахи,
Та, коли затих проростали квіти... Десь там,
Де немає злив будемо щасливі знову, як діти
Думаю всім нам, нібито птахам,
Просто треба крила, щоб полетіти!..
Приспів:
Куди летять,
Летять, летять, летять птахи?..
Заберіть мене із собою!..
Життя, як танець, там, де кожен мотив
Нас веде до бою з бідою...
Летять... Летять... Летять...
Летять птахи... Доля їх здається легкою...
І там, де я колись була ніким,
Птахи полетіли за мною...
Я вже не пам'ятаю, коли наша зграя
Кинула дивитись далеко за небокрай,
Цього вимагає моя буденна рутина,
І вона така, що нам потім може бути жаль...
Де вона межа, за якою заради врожаю
У кишені мрії полишаєш таких мережа?..
Ціла мережа тих, хто поспішає забути
Бажання і всі, не обертаючись, біжать...
В мене нема причини та роблю наївний вчинок,
Він не зумовлений нічим і здивовані глядачі
На мене дивляться захоплено, кліпаючи очима...
Але я маю крила з воску,
Тож полечу в далечінь тому!..
Не зачиню вікно за собою щільно,
Бо коли повернуся, ляжу і трошки перепочину.
Завтра знову до гонитви за статусом і грошима,
Щоби ми у кінці лишилися ні з чим...
Приспів.
Коло замкнуте знов, ти блукаєш одна,
Серед тисячі мов твоя мова луна
Над верхами дібров, над зеленим гіллям,
Де не чутно слова, де нікого нема...
Я, як і ти, одинак серед своїх ідей
І діставати до дна, не розуміти людей,
Не відчувати тепла, знову летіти лишень,
Горіти серцем до тла, коли воно - мішень!..
Приспів.
Сяйво світанку у вікні розпочинає знов мій день,
Нові мазки на полотні, знайти б себе серед людей,
Поміж рутини і тривог малюєм фарбами життя щодня,
Гра непроста ця, встигнути сповна... Час, наче вода...
Не знаю напрямку, куди летять птахи, та вірю,
Зможуть крихти світла донести до тих, хто в темряві,
Блукаючи як ми, щоби побачити за обрієм світи...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
