| |
Мені вже було сім, як починався вік,
Мене всі звали Вовк - був 91 рік,
Я - маленький бос, я - король свого життя,
Україна незалежна, ну а я - її дитя!
Я був ще малий, мені всміхалася зоря,
Полонини, гори, ріки - вся безкрайняя земля,
Я б усе віддав, присягаюся - віддав,
Аби ворог на цю землю більше не ступав!
Приспів:
Я віддав серце горам, |
Віддав душу лісам, |
Святую Землю захищав! |
Я так хотів, мій час настав: |
Дивлюся страху в очі я, |
Мені сьогодні 32! | (2)
Над кручами Дніпровими гори, моя зоре,
Життя своє подарував, як було 32!
Гуляй, душа козацька, під кулями гуляй!
Коси без жалю ворогів, коси за рідний край!
Стою в бою на небі, не завершився мій шлях,
Я бачу, переможем - радість в маминих очах!
Я б усе віддав, присягаюся - віддав,
Аби ворог на цю землю більше не ступав!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
