| |
Я хотів написати поему
Про 127-му окрему,
Але поема, на жаль, для мене -
Це непід'ємна тема.
Я хотів написати вірш
Про 127-му, що з усіх
Найсильніш, але в мене
Є щось цікавіш за вірш.
Колись ми зберемось гуртом
І заспіваємо її разом:
Приспів:
127-ма - майстерня зі знищення зла!
Витруїла всіх чортів на горищі,
Розправила перемоги крила!
127-ма мою землю, мов скарб, зберегла!
Я дякую вашій втомі за те,
Що ми досі живі і в своєму домі!
Прапори вгору підіймаємо,
Позиції тримаємо!
Щодня до сатани на зустріч рушаємо
Серцями мовчимо, очима кричимо
Гооолосно: Смерть ворогам!
З нами йде лише той, хто хоче
Навіть посеред ночі,
Незважаючи на страх,
Шо всередині клокоче,
Нашу любов, віру тіло та кров
Єднає воля знов! Уклін богам!
Колись ми зберемось гуртом
І заспіваємо її разом:
Приспів.
Пісня має рятувати, заряджати,
Надихати! Крізь вогонь!
Як і хлопці, наші хати,
Наше місто - його Лати,
Мир з долонь!
Харків! 127-му не здолати!
Харків! 127-ма сягає мети!
Я знаю, ми зберемось гуртом
І заспіваємо її разом:
Приспів. (2)
127-ма! Смерть ворогам! Поділитись сторінкою: 
| |
