Весняний вирій

То не день затьмився, то не сон приснився,
Не міраж явився, не здалось мені:
Журавель у небі від ключа відбився,
Повернув у вирій — навесні...

Повернув у вирій, крильми розгортає
Зорі дзвінкохорі в темних небесах.
Хоч ніхто не бачив, але кожен знає,
Де проліг його прощальний шлях...

А за ним у тузі без упину линуть
Всі його балади, всі його пісні —
Про червону руту, про синів, що гинуть
На війні та в маминому сні...

І цвітуть по ньому лози над водою,
І цвіте по ньому жито на землі,
Та погодься, пісне, — жаль, коли з весною
В ирій відлітають журавлі...

Поділитись сторінкою: