| |
Коли доля складала вірші
Для людей, які щиро кохали,
То були з тобою ми,
Коли в нас усе починалось!..
Але доля тяжкою була,
Не дозволила бути разом,
Розлучила, чомусь, вона,
Але, знай, що це не назавжди!
Приспів:
Все тому, все тому,
Бо тебе я так люблю,
Але доля для нас не така...
Та за що ж це мені?.. -
Я повторюю собі, а тобі
Я лиш скажу, що так люблю!
Ти не мій, а я не твоя,
Але це було справжнім коханням!
В кольорах розквітало життя,
Коли ти дарував мені щастя!
І, як згадую я про ті дні,
То у грудях щемить до нестями...
Збережу в серці навіки
Ті обійми і щирі признання!
Приспів.
Пам'ятатиму кожну мить,
Коли ти обіймав ніжно-ніжно!
Але дощ сказав: Не він, той,
Хто вірно кохатиме вічно!
Приспів.
А тобі я лиш скажу, що так люблю! Поділитись сторінкою: 
| |
