Наодинці

Коли місто ще солодко спить,
Я не сплю, проживаю цю мить,
Забуваю про інші...
Я знаходжу себе і одразу гублю
В, переповненій спокоєм, тиші...
Наші тіні - по стінах спогади,
Оживають слова і погляди,
Наче справжні смаки і дотики
Вночі, коли

Приспів:
Я наодинці з собою
В порталі реалій,
Летючи, падаю знов,
Питаю, що далі?..
Я наодинці з собою,
Все наче інакше...
Я наодинці з собою,
Відверто без фальші...

Коли місто ще солодко спить,
Я не сплю...
Неможливо заснути в полоні безсоння...
Сотні тисяч думок від жаги до жалю,
Почуттів нескінченна безодня...
Наші тіні - по стінах спогади,
Оживають слова і погляди,
Наче справжні смаки і дотики
Вночі, коли

Приспів.

Поділитись сторінкою: