Шануймось, панове!

Хоч в пам'яті щирі шануймось, панове!
А пам'ять народу піди відбери!
Ген жовто-блакитні, а, ген малинові
На ратушах наші цвітуть прапори!..

Лікуємо рани, вертаємо слово,
Від схронів лишилися тільки ями...
Вертають додому лелеки, панове,
До неба свій погляд спрямуємо ми!..

Здавалось не варто нам Бога гнівити,
Вже молодь поволі здіймає у вир.
Шануймось, панове, нам жити і жити,
Коли не зламає життя нам Сибір!

Ой, де ви? Ой, де ви, літа молодії?
Ви десь розгубились в шаленій борні...
Та хто з нас не мріяв під дзвони Софії
В'їжджати у Київ на білім коні!..

Поділитись сторінкою: