| |
До Європи спішать емігранти,
А мені не лишається сили,
Я несу тобі білі троянди,
Я сама їх так сильно любила.
Тепер я кохатиму вічно
І на шлях поглядатиму пильно,
Тільки чорна засмучує стрічка,
Та я встою! Я мужня! Я сильна!
Приспів:
Ти пішов, щоб своїми крилами
Захистити це сонце над нами!
Щобзакрити розірване небо,
Воно плаче сьогодні без тебе!
Плачу я і дивлюсь в очі сину,
Та клянусь, що допоки не згину,
Його міцно поставлю на ноги,
Обійцяю тобі перед Богом!
Ця війна розчавила надії,
Мов скажений стоколісний потяг,
Мабуть, рано, мій любий, сивію,
Як останній твій згадую погляд.
Та любов твоя стане гарантом,
Щоб жилось нам на довго і вільно!
Я несу тобі білі троянди,
І я встою! Я мужня! Я сильна!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
