| |
Приспів:
Цей берег наш, тут наш рубіж! |
На кожну акулу знайдемо ніж! |
Зіллємо кулю, пливи сюди, акуля, |
Скуштуй заліза, ножа поїж! | (2)
До нашої затоки зайшов легіон акул,
З ними морський диявол В.В.Вельзевул,
Хавало відкрив, віддав наказ:
За родіну, за краба, фас! Короче, ату нас!
Й затулила пляма сонце. Темно.
Підхопили ми дітей на руки. Лихо.
Вижити? І десь дожити тихо?
Утікти від моря? Ні! Не наша тема!
Скільки поколінь ця затока була наша,
З пустелі збудували ми під пальмами садок!
І що тепер, а? Струсити у пісок?
Ні, якщо вже пити, то повнії чаші!
Патронташі черепаші, шоломи з кокоса,
Вогні ми запалили, вдихнули ми дими!
Ей, шо за тіло у наше море суне носа?
Хто там шо хотіло? Виходь! Візьми!
Приспів.
Жив собі на березі наш клан,
Любив, кохав, дивився в океан.
Жили ми, не тужили і не тягнули жили,
Допоки не пристав до нас цей світолам.
Шикуйтеся, акули, у свої каре,
Досить, попанували, тепер харе!
Лягайте, падли, лаштуйтеся, зарази,
Діставайте, брази, голки з дикобраза!
Гратимуть діти наші вашими черепами,
Намиста на дружинах бринітимуть зубами,
Вашими зубами, довгими іклами.
Пиши листа у пляшку, попливе до їхній мами.
Ей, акула-мама, кіко б вас не було,
Скільки припливло, стільки ж затонуло!
Все, що зазіхало, робило тут буль-буль,
Ми їмо акуль і множимо на нуль!
Ми їмо акуль!.. Ми їмо акуль!..
Ми їмо акуль і множимо на нуль!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
