| |
Блукаючи життєвими дорогами,
Забрів в долину відчаю й тривог...
Ще б довго я волав за допомогою,
Якби не вічний, милосердний Бог!..
Коли душа за поміччю зверталася,
Благаючи про звільнення з оков,
Багато хто від неї відверталися,
А Ти, мій Боже, з прощенням прийшов!..
Приспів:
За що мене Ти, Отче, покохав? |
За що Своєю ласкою голубиш? |
Гріхом Твого я Сина розпинав, |
А Ти мені простив, а Ти так любиш! | (2)
Мій Боже, Ти спішив до мене, грішного,
З дарунком благодаті й доброти!..
Я там, в трясовині, чекав найгіршого,
Та відчай той і страх розвіяв Ти!..
Коли душа пізнала, що не прощена,
То огорнув її пекельний жах...
В Христі Ти дарував для неї прощення —
І заспівала звільнена душа!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
