Драма

Думай, що хочеш,
Я думаю не так, як ти...
Сумують очі,
Та я не буду плакати!..
Не буду краща
Якихось інших
І ти – нізащо!
Між нами тиша...
Тиша... Тиша... І

Приспів:
Вже слів замало
І сліз замало,
Одна й та сама
Сімейна драма,
Як звичка прямо,
Мені вже тиша – мама
І все – вже мама!
Мама!.. Мама!..
Мама!.. Мама!..

Не буде сліз, ні!
Ніхто не буде плакати,
Ми надто різні,
Або надто однакові.
Шукати винних
Легше, ніж вихід...
Біжать хвилини
З нами тихо...
Тихо... Тихо...

Приспів.

Поділитись сторінкою: