Чуєш, вітер затих...

Ще не наші гудки чує наш Севастополь,
Чорноморська вода не звільнилась від мін...
І ще тужаться коні ворожі галопом
Проскакати до краю слов'янських рівнин...

А за плесом ріки, і на вістрі атаки,
Сходить місяць над збіжжям в полях молодим...
В канонаду далеку вслухаються злаки...
Над Вітчизною - юні тумани і дим...

Чуєш, вітер затих і міняє свій напрям?..
Від зелених ялин ми вдихаєм озон.
Тут зимою броня догоряла - і раптом
Дикий мак розкриває червоний бутон...

Тут стоїть батальйон. Там позиція орків...
Поміж нами вогонь до небес голубих.
Час безжально іде і скидає у топку,
Розтирає слабіших у жорнах своїх.

Ненароком обпік об розпечену зброю
Свою шкіру солдат, і змінив магазин...
Є рубіж запасний. І є сотні набоїв.
А позаду в солдата - не сто Україн!

Чуєш, вітер затих і міняє свій напрям?..
Дим завісою небо над нами закрив...
Джавеліном у полі прострілена раптом,
Догоряє росія на зміні вітрів...

Поділитись сторінкою: