Дівчина-Бандерівка

Бандерівка, я так закохана! Бандерівка, це я!

Подарую тобі зіронку, що вишита мов золотом,
Намалюю я на небі яскраві вогні!
Зацілую тебе, милий, чуєш, лагідно й так солодко,
Бо нікого не потрібно окрім тебе мені!
Подарую тобі зіронку, що палає наче золотом,
Намалюю я на небі яскраві вогні!
Бо я Дівчина-Бандерівка, тобі долею дарована!
То скажи мені, чи любиш ти мене, а чи ні?

Подарую тобі серденько на вишитій сорочечці,
Там, де чорний - то розлука, а червоний - любов!
І, коли почуєш вітер вільний в небі, як шепочеться,
Ти згадай про мене, милий, і я з'явлюся знов!
Подарую тобі серденько на вишитій сорочечці,
Там, де чорний - то розлука, а червоний - любов!
Бо я Дівчина-Бандерівка і з тобою бути хочеться!
То скажи мені, мій милий, чи зустрінемось знов?

Подарую тобі зіроньку, що сяє наче золото,
Хай вона тобі палає, мов мої почуття!
Бо я знаю, неодмінно будемо з тобою знову ми!
Бо я знаю, ти єдиний в мене на все життя!
Подарую тобі зіроньку, що сяє наче золото,
Хай вона тобі палає, мов мої почуття!
Бо я Дівчина-Бандерівка, навіки тобі дарована!
Тож кохання нам з тобою, любий, на все життя!

Поділитись сторінкою: