|
Я чую голос моря, кристальний дзвін,
Котяться об берег високі хвилі,
І за ними чайки летять в перегін,
Радіють літу птахи білокрилі...
Так швидко наше літо пролетіло,
Я шукаю повсюди твої сліди...
Стужилась за тобою і змарніла...
О, прошу, прийди до мене хоч у сни!..
Я іду, де пальми широколисті,
Водиця на піску змиває сліди,
Вечоріє... Сяють зорі пречисті,
Чую музику зоряної краси...
Місяць грає на флейті серенаду,
В тиші чути мелодію чарівну...
Сліпнуть мої очі від променаду,
Стою на причалі, у небо зорю...
Квіточка сонце пелюстку згорнула
І божий день відлетів за синій плай...
Я твою присутність, милий, відчула,
Сіє зорі на щастя мені небокрай...
Я чую голос моря, чаїний спів,
Мої думи, як білокрилі пташки,
Летять у далі до зоряних світів,
Сонцем зігріваєш, як мені важко...
Над морем народилась зірка ясна,
Осяяла так ясно узбережжя...
Вітер розчісує хвилі, несе човна,
Нічка відкрила вікно у безмежжя...
Немов білий день, літня зоряна ніч
Закоханих кличе у казковий світ...
Місяць, як маяк у морі, зорить до віч,
Передає від тебе, коханий, привіт...
Так швидко наше літо пролетіло,
Я шукаю повсюди твої сліди...
Стужилась за тобою і змарніла...
О, прошу, прийди до мене хоч у сни!.. Поділитись сторінкою:
| |