| |
Сонце за обрій вже сіло давно,
Є безліч історій, та нам всеодно,
Я ближче до тебе, до втрати думок,
Сягаємо неба, до нього лиш крок...
Тримати себе нам не сила,
На наслідки чхати хотів,
Ловити мурахи по тілу,
Усе розуміти без слів...
Вагаюсь, неначе уперше,
Та вабить невпевнений крок,
Моє заплямоване серце
Нарешті зробило ковток...
Приспів:
Я прошу зробити лиш крок,
Пірнути зі мною, а втім
Ми тонемо серед зірок,
Давай же, знайдемо свій дім...
Я прошу зробити лиш крок,
Пірнути, а потім - нулі,
Бо втратимо серед зірок
Останню з надій на землі...
Змішані кадри, оманливий стан,
Шукаємо правди, а маєм туман...
Відчути на дотик - найліпше з бажань -
Вустами навпроти і без запитань...
Тримати себе нам несила,
Немає ні слів, ні думок...
Напевно, обом зрозуміло,
Чого нам вартує цей крок...
Немає ні завтра, ні вчора,
Бо ми зупиняємо час...
Давай же тепер на повторі
Зіграємо тільки для нас!..
Приспів.
Останню з надій на землі...
Останню з надій на землі...
Останню з надій на землі... Поділитись сторінкою: 
| |
