На дорозі доріг

На дорозі доріг,
Що одвіку веде у нікуди,
Серед стоптаних трав
І поезії битого щебню
Хай відступлять усі –
Імператори і лизоблюди,
Хай не слинять очей
І не служать за мною молебню...

На дорозі доріг,
Серед нападів і провокацій,
Пересудів за очі
І каменів, кинутих в спину,
Я не вірю в любов, що виходить
З нічних ресторацій
І терпіти не можу,
Коли зневажають людину.

На дорозі доріг
Не чатуйте на мене за рогом,
Не нацьковуйте псів,
Що за мить розривають горлянку,
Не залазьте у душу,
А просто залиште самого
І подайте цю чашу –
Я вип'ю її до останку...

Поділитись сторінкою: