Між царями-судіями

Між царями-судіями
На раді великій
Став земних владик судити
Небесний Владика.
Доколи будете стяжати
І кров невинну розливать
Людей убогих? А багатим
Судом лукавим помагать?

Вдові убогій поможіте,
Не осудіте сироти
І виведіть із тісноти
На волю тихих, заступіте
Од рук неситих. Не хотять
Познать, розбити тьму неволі,
І всує Господа глаголи,
І всує плачеться земля.

Царі, раби — однакові
Сини перед Богом,
І ви вмрете, як і князь ваш
І ваш раб убогий.
Встань же, Боже, суди землю
І судей лукавих.
На всім світі Твоя правда.
І воля, і слава!

Поділитись сторінкою: