| |
Розпускай коси, крихітко,
Я сідаю за штурвал:
Буде голосно, глибоко -
Зашаріється вокзал!
І хоч я не Генсбур,
Не співаю прокурено
І зажуреним оком
У ніч не гляжу,
Я прожену сов
Лукавих, нахмурених,
І загубленим болем
Тебе поведу,
Де місяць лиже ніч
І блудять зорі,
Залишені одні
Ми - закохані злодії!..
Місяць лиже ніч
І блудять зорі,
Залишені одні
Ми - закохані злодії!..
Малими дітьми лякали нас,
Ми - вітрів краса,
Але в мені ти заплуталась
І загубила страх,
Холодні квіти,
Далекі і байдужі голоси,
Але над нами все синьо,
Ой, як синьо!
Розпускай коси, крихітко,
Я сідаю за штурвал:
Буде голосно, глибоко -
Зашаріється вокзал!
І хоч я не Генсбур,
Не співаю прокурено
І зажуреним оком
У ніч не гляжу,
Я прожену сов
Лукавих, нахмурених,
І загубленим болем
Тебе поведу,
Де місяць лиже ніч
І блудять зорі,
Залишені одні
Ми - закохані злодії!..
Місяць лиже ніч
І блудять зорі,
Залишені одні
Ми - закохані злодії!..
Злодії!.. Злодії!..
Закохані злодії!..
Де місяць лиже ніч
І блудять зорі,
Залишені одні
Ми - закохані злодії!.. Поділитись сторінкою: 
| |
