| |
Хтось вмиває руки, хтось ховає морду в пір'ї,
Хтось вдарився в науку, і читає по сузір'ях,
Інші відійшли, ніби по законах звірів,
А в декого IQ досі на шкільному подвір'ї.
У багатьох вже сім'ї і побутові крики:
Памперси, коляски, річниці і різдвяні відкритки.
Голови забитті питанням: Як піти наліво?,
Всі забули значення слова "щасливі".
У когось, як і планувалось: татко все купив,
А хтось в елітному барі протирає столи.
А той, хто раз попав за крадіжку телефону,
Приміряв синю форму і дві зірки на пагони.
Відмінники, як були тупими, так і лишились,
А в декого корона вже лежить на шиї.
Хто були підлизами - пробилися у люди,
А хто паше, наче кінь, чекає чуда.
В кожного різні спогади і різне бачення,
Байдуже хто є хто, це не має значення!
Бідний, чи багатий, заєць, чи удав,
Чи невідомий репер, який це написав.
Це наша зустріч однокласників!
Місцеве дороге кафе з дешевими понтами,
Мало хто дивиться в очі, більшість на бокали,
Або на страви, які офіціант приносить,
Голодні "хавають", заможні - "крутять носом".
Той, хто дихав баскетболом і марив спортом,
Пішов за мріями батьків, а програміст не Джордон.
Сірі миші стали білими, та все ще миші,
Сховались за плечима тих, у кого статус вищий.
Хто не вмів читати - грають ролі геніїв,
Ті, хто мали з мови два - в друкарській академії.
Всі, хто тішилися тим, що вони економісти,
Поставали продавцями в чорних мантіях магістра.
Де в чому винна система, проти неї ніяк,
Та що дурак, бо бідний, чи бідний, бо дурак.
По лицях видно, що життя зробило з них рабів,
От така була наша зустріч випускників!
В кожного різні спогади і різне бачення,
Якщо слова не ті - я прошу пробачення!
Думки, як "асорті", слова, як зброя,
Кожен лишився при своєму, в мене думка своя!
Це наша зустріч однокласників! Поділитись сторінкою: 
| |
