Постіль

Без сорому, без голосу
Кричала,
Втікаючи з твого причалу!..
Без розсуду, без розуму
Любили, горіли та перегоріли...
Але

Приспів:
Як же дізнатися, що буде завтра?.. |
З ким свою постіль не розділяти?.. |
Вірити в те, що поставив на карту, |
Кому довіряти, а кому не варто?..  | (2)

Без пам'яті на самоті
Крапали краплі холодні додолу,
Тихо стікаючи тілом оголеним...
Досить бути тим, ким вони просять!..
Але

Приспів.

Але це ще не кінець!..
Знаєш, ми часто виходимо за поріг,
І лиш тоді у нас з'являються слова,
Які ми мали би сказати віч на віч!..

Поділитись сторінкою: