Пісня про Поділля

На долоні Землі є місцина єдина:
Це мала батьківщина, Поділля моє!
А Поділля моє – України частина,
А уся Україна – то серце моє!

Приспів:
Україно моя!
У твоєму намисті кожне місто,
Немов, то перлина ясна.
Рідна Вінниця
В ньому така промениста,
Аж твої добрі груди осяває вона!

Від високих Карпат до степів приазовських,
Від сумського села до Керченських вод,
Проживає віками волелюбний та гордий,
Нескорений ніким, український народ!

Приспів.

Наша пісня лунає по цілому світі,
Наші люди талантами кращі за всіх!
І мої подолянки, як зоряні квіти,
Тож, зовсім не даремно, кохаємо їх!

Приспів.

Я пишаюся нею, та всі свої плани
Тісно зв'язую з містом свого майбуття!
Тож нехай розквітає в мальовничих кварталах
Над замріяним  Бугом, щасливе життя!

Приспів.

Поділитись сторінкою: