Вона танцює

Я танцюю, - говорить вона, -
Доки падає сніг...
Доки танцюю, - вона говорить, -
Доти тримаюсь усіх...
Доти небом нічним
Перекочується луна.
Доки вистачить снігу – я танцюю, -
Говорить вона...

І коли приходить зима,
І заживають грунти,
І небо стає сухим, ніби гортань,
Торкайся поверхні світу!
Торкайся його висоти!
Огортай його хворе горло
Найніжнішим із огортань!

Ти розмовляєш з вуличним
Снігом, мов із псом,
Пояснюєш йому, як вибратися
З безсонь,
Радиш снігові,
Як не загубитися у снігах,
Як стишити гнів
І як побороти страх...

А сніг говорить –
Доки вона танцює, буду іти,
Торкатимусь обережно пташиних крил,
Падатиму їй під ноги
З-за засніженої висоти,
Лишатимусь поруч із нею,
Доки вистачить сил!..

Поділитись сторінкою: