Я із роду Галичанка

Європейцям, леді, дами і сеньйори,
Пасує модний капелюшок до лиця...
А українкам красуням, пані гонорові, -
Біла хустина, віночок і вишиття!..

Я народилась на вкраїнській землі!
Серцю мила барвиста вишиванка!
На ній сяє золотий колос на полотні -
Вишитий узор, бо я із роду галичанка!

Люблю до болю рідну землю святу...
Її звати прекрасним ім'ям "Україна"
І серед ночі я стежку додому віднайду,
Бо там, де батьківська хата, цвіте калина.

Із далеких країв до села кличе дзвін церківці,
Там Пресвята Мадонна у біленьких рушниках...
І тягнеться душа до Дністра, де цілюща водиця,
Де в літній вечір щастя несе сизокрилий птах!

Навесні ключ журавлиний летить до гнізда...
Де над ставочком верба розпускає довгі коси,
А у яблуневім садочку дзвенить пісня солов'я
І зігріває душу рідна мова, як шумлять верболози...

Поділитись сторінкою: