Сорочина

Ой, казала мама: одягни сорочку
Ту, що вечорами вишила в рядочки.
А у тих рядочках квіти волошкові,
Що ввібрали з неба колір пречудовий.

Приспів:
Сорочина розцвіла ніжно волошками,
Та, що мати вишивала темними ночами,
Вишивала та й співала на щастя, на долю
І про те, щоб не забула стежечку до дому!

Вишита сорочка душу зігріває,
Кожна її квітка рясно зацвітає,
В тому цвіті мрії всі мої дівочі,
Бо, як в квітки, в мене сині, сині очі!

Приспів.

Поділитись сторінкою: