| |
Я живу на другому поверсі,
Вночі на ньому життя спить,
Смайликів мої не бачили очі,
Якщо зупинився б я на мить,
Все, що по праву не належить дійсності,
Я в гармонію не зберу,
Мій телефон не розуміє інглішу,
Я українською напишу...
Мої кеди давно захотіли вже їсти,
Дощ осінній промочив мені ноги,
Вчора заробив гривень двісті,
Гроші не зроблять завтра погоди.
Обожнюю паркові листочки,
Що фарбують щоденно мою дорогу
З ранковим повітрям,
Ти любиш соло дощів...
На майдані осінь назбирала
Добра люди, добрі плоди.
Я гадаю, що будення мало
Мій настрій, люба, ти.
Хоча спати на парах це не погано,
Коли ніч на двох у тенетах мереж,
Що наснилось сьогодні
Розповідати не варто,
Я люблю дурниці без всіляких меж...
Вже давно від руки не писав я листи,
До поштампу забув геть дорогу,
Вже потроху відлітають наші пташки
І час крокує зі мною в ногу.
Вже відростає потроху борода,
Сніг впаде на суху траву незабаром,
Подзвонила осені зима
Та сказала, що вона - її сестра... Поділитись сторінкою: 
| |
