Веретено

Крутись, веретено, та й не зупинися,
Волошкові очі у воду дивились,
У воду дивилась, коси заплітала,        |
А вуста медові, милого не знали...      | (2)

А я - козак файний, чуб у мене чорний,
Тебе дівку стройну до себе пригорну,
А кінь сивогривий та й не знає втоми,   |
Ой, дівчино гарна, скажи мені хто ти?.. | (2)

Скажи, де навчилась зводити красою?
Як зоря ранкова, вмилася росою,
Стежкою босоніж, шляхом у віночку,      |
Чарами якими вишила сорочку?..          | (2)

Я ж тебе миленьку на коня посаджу,
Шлях і бистрий вітер про тебе розкажуть,
Полетім далеко лелеками в небо,         |
Украду серденько, дівчино, у тебе!      | (2)

Украду серденько, буду його мати,
А своє ж то мушу вже тобі віддати,
Розум та й у мене ти сама забрала,      |
Коли на світанку зозуля кувала!..       |  (2)

Поділитись сторінкою: