|
Крутись, веретено, та й не зупинися,
Волошкові очі у воду дивились,
У воду дивилась, коси заплітала, |
А вуста медові, милого не знали... | (2)
А я - козак файний, чуб у мене чорний,
Тебе дівку стройну до себе пригорну,
А кінь сивогривий та й не знає втоми, |
Ой, дівчино гарна, скажи мені хто ти?.. | (2)
Скажи, де навчилась зводити красою?
Як зоря ранкова, вмилася росою,
Стежкою босоніж, шляхом у віночку, |
Чарами якими вишила сорочку?.. | (2)
Я ж тебе миленьку на коня посаджу,
Шлях і бистрий вітер про тебе розкажуть,
Полетім далеко лелеками в небо, |
Украду серденько, дівчино, у тебе! | (2)
Украду серденько, буду його мати,
А своє ж то мушу вже тобі віддати,
Розум та й у мене ти сама забрала, |
Коли на світанку зозуля кувала!.. | (2) Поділитись сторінкою:
| |