| |
Наше життя - ліпша з ліпших штука,
За бігом, роботою, плином років
Летиш й забуваєш куди ти рухався,
Про що колись мріяв, чого хотів...
Я пам'ятаю нашу першу розмову,
Зустрічі перші - серйозні такі,
І відчуття, що починаєш щось нове,
А сам так непевно стоїш на землі.
Я пам'ятаю... Я все пам'ятаю!..
Все або нічого... Ти або нікого... | (2)
Зйомні квартири, твоє тихе терпіння
Ловити мене після зривів й падінь,
Згорати від сорому, губ і хотіння,
Коли ти руки цілуєш до повік тремтінь.
Посадиш на кухні, завариш нам чаю,
Закрутиш в розмовах: і друг, і не друг,
Читаю тебе й все не перечитаю...
І хай цілий світ проти нас навкруг,
Бо щастя моє не в баблі і шмотках
І сенси мої не в вершинах мрій.
Щастя моє - у твоєму поруч,
Сенси мої - у любові твоїй...
Все або нічого... Ти або нікого... | (2)
Натхненно розіб'ємо посуд й впадемо,
Розбудимо сусідів... Яка ще фігня?..
Я дякую світу за нас і за тебе,
За це неспокійне та крутезне життя!.. Поділитись сторінкою: 
| |
